Выставленный на посмешище,– смеялся вслед уходящему времени.
Одетый весь в черное вретище, - нес правду, бил в колокол... Сам же, раздавленный тяжким бременем, в души стучал…
А правда?
То ли волей народа, то ли царя, - истоптана сапожищем...
В черном виссоне стоял он не зря. Он «распылялся», а мы не привыкли…
Чтобы указывал кто на грехи,- это пустое занятие. Мы ведь по локти, по шею в крови, правда для нас - это в церкви распятие…
Там поп-священник, он «отпоет», - все нам грехи и подскажет: как нам очиститься; службу несет, хоть на душе тьма и сажа…
Плакал бедняга, кидая слова, - дерзкого небу признания. «Господи, скошена правды трава, - дни все сочтены и скитанья. Был я изгоем, но верно любил, - тех, кто отвергнут и изгнан. Я не сгибался, я в радости жил, - был ненавидим и признан...
Мантией черной – меня наградил, - честью «седого» пророка. Я ведь не льстил, я не юлил. И ненавидел в душе все пороки»...
Голос толпы вдруг его перебил: "Хватит молитвы читать – надоело. Лучше б ты с нами в разврате пожил, - нам не указывал б смело"…
«Кто я? Лишь жалкий старик и отец. Дети вот вы, - вам мои силы. Стадо рассеянных, бедных овец. Нежный росточек мне милый. Сколько я раз собирал вас, кормил…
Вас – мои буйные дети… Сколько о вас своих слез я пролил. Так, чтоб никто не заметил"…
Умер старик, похоронена весть, в душах, что верят - воскреснет…
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 8390 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я дикоизвиняюсь: грустно и не очень понятно#:( Комментарий автора: понимаю, здесь не загрузился текст к фотке http://h.ua/story/126454/...
Эта картина Нестерова "Пустынник". Наш современник "Пустынник", - Аарон Кац. Ему посвящалалась миниатюра.
Кошка
2008-09-06 06:27:34
Супер! Проза-стих такой...А главное, всё правдиво и верно! Очень понравилось! Не перевелись ещё те, кто верно слышет Бога! Спасибо, автор:) Комментарий автора: спасибо вам, значит коснулось
Михаил
2008-09-06 09:02:03
Ваши произведения нужно ставить перед кличем о покаянии!
Вместе с тем - не современно!
Пишите о капиталистах на мерседесах, проповедующих позитивное мышление и оценивающих успех в количественных единицах! Комментарий автора: Можно, но нужно ли, каждый сам считает.
Современность - это лишь отрывок, а в вечности сохраняются те этюды, которые касаются Его и вечного. Художник Нестеров - автор картины, а я зарисовки. Посвещена была Аарону Кацу - моя зарисовка. Не картина Нестерова. Просто картины такого мастера говорят и сегодня и находят своих героев "Пустынников"... Вот я о чем.
Cветлана Бабак
2008-09-08 16:04:37
Понравилось, такой русский верлибр.
Cветлана Бабак
2008-09-08 16:31:21
А если немного текст подчистить, самую малость, было бы вообще великолепно, если пожелаете, могу помочь
Михаил
2008-09-09 18:55:05
Нестеров и Аарон Кац? Ни могёт быть!!!
Нестеров??? Комментарий автора: Какой вы чудный. Так и хочется меня подловить? Нестеров написал картину "Пустынник". Само собой разумеется, что в понимании Нестерова был свой образ современника-пустынника. Но духовный образ может подойти и к Кацу. Это, в первую очередь, - духовный человек, который подобно Иоану Крестителю, уходит в пустыни испытаний и выходит в силе духа. Аарон Кац - это наш современник, которого немногие поняли, но пророческие слова его все еще звучат. Он вышел из организаций и нес откровение о Господе. Сам же основал общину, которая подобно "кумранским" училась жить верою и обличала города Америки.
Такие вот ассоциации возникли у меня, почитателя Каца, Меня, Гришки Распутина, и прочих "пустынников" разных колибров. Иоан вышел в силе, но меньший в царстве Бога сильнее. Где эти меньшие?
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
